Кизильники — листопадні або вічнозелені чагарники. Листки невеликі, прості, чергові, цілокраї, яйцеподібні, влітку темно-зелені, восени — червоніють (найчастіше блискучі).
Квітки білі або рожеві, дрібні, в щитках, китицях або поодинокі.
Плоди — маленькі, червоні або чорні яблука з 2-5 кісточками (плоди деяких видів їстівні).
Багато видів декоративні, деякі використовують для закріплення піщаних схилів, а також в якості живоплотів. У колекціях ботанічних садів кизильники відомі з 1864 р В даний час в якості матеріалу для ландшафтного дизайну використовується близько 80 видів, різновидів і садових форм кизильника. Маловимогливі до грунтів і вологості, в більшості своїй морозостійкі і газостійкі. Добре піддаються формуванню. Старі кущі легко омолоджуются радикальної обрізанням. Листопадні види обрізають в лютому, вічнозелені – в квітні.
